20 000 українських підприємців продовжують бізнес за франшизою

Фото: МХП

Forbes визначив франшизи, які продовжили розвиватись незважаючи на війну

---

У перший місяць повномасштабного вторгнення «М’ясомаркет» Максима Сидоренка залишився єдиною франшизою агрохолдингу МХП, що працювала у Сумській області. Сидоренко власноруч забирав і привозив продукти, які не могли доправити співробітники МХП. «Ми годували людей. Звичайно, було тривожно і незрозуміло, що буде завтра, – згадує підприємець. – Були перебої з постачанням. Але ми знаходили шляхи, як продовжити працювати».

Вже у квітні 2022 року Сидоренко перейшов від виживання до розвитку: за місяць відкрив другий «М’ясомаркет», а до кінця року ще 14 у Сумській та Полтавській областях.

Приклад Сидоренка не поодинокий – франшизи виявилися напрочуд стійкими до великої війни. У перший воєнний рік в Україні працювало майже 20 000 «франшизних» підприємців, свідчать дані Franchise Group. До вторгнення в Україні було 592 компанії-франчайзери, які оперували 23 597 об’єктами.

Попри 15-відсоткове зменшення кількості бізнесів, що діють за франшизою, є формати, які активно розвивалися під час війни. У липні – серпні 2022 року Franchise Group провело опитування серед 35 франчайзі – 43% відповіли, що активно масштабувалися торік.

Що штовхало франшизи вгору у 2022-му? 

Зростали насамперед франшизи, які мали хоча б одну з трьох ознак: сильний бренд, «зручний» для війни формат і міжнародну перспективу, вважає Катерина Бенівська, співзасновниця компанії MOST Franchising.

Перша – широко відомий та впізнаваний бренд. Хрестоматійний приклад – «Нова пошта», яка відкрила торік 803 відділення за системою франчайзингу, кажуть у консалтинговій компанії MOST Franchising. «Франшиза має доступний поріг входу та високу впізнаваність бренда», – каже Бенівська.

Мережа електроінструментів Dnipro-M за 2022 рік відкрила 60 франчайзингових точок (26 уже цьогоріч), агрохолдинг МХП продав 71 франшизу на «М’ясомаркети» та 48 на заклади вуличної їжі «Döner Маркет». МХП у своїй стратегії розвитку робить ставку на франчайзі, які готові відкривати понад 30 точок. Вони називають їх майстер-франчайзі. Саме такі «майстри» покривають 80% «М’ясомаркетів» та «Döner Маркетів».

Франчайзі МХП оговталися від шоку війни вже у травні – червні минулого року. «Був запит споживачів, які переїхали до безпечніших регіонів і пішли шукати «М’ясомаркети», – пояснює Дмитро Озеран, керівник управління з роботи із франчайзі МХП. Він додає: дуже допомогло те, що майже всі партнери (франчайзі) МХП залишилися в Україні і хотіли робити свій внесок у розвиток економіки.

Друга ознака – оптимальний формат, який не потребує великого обсягу капіталовкладень і може бути швидко релокований. Наприклад, пивна мережа Good Beer відкрила 26 нових закладів, а мережа кав’ярень самообслуговування Zernova – 57.

На відміну від «Döner Маркет», у Zernova не було потужного маркетингового бекграунду, але формат бізнесу зіграв на руку, пояснює Бенівська. Франчайзі для відкриття точки потрібно лише обрати локацію, закупити обладнання та слідкувати за запасами кави в автоматах. «Такий підхід став особливо актуальним в умовах війни для інвесторів, котрі не хотіли прив’язуватися до конкретного міста повноцінним закладом, на відкриття якого потрібно багато часу й ресурсів», – каже Бенівська.

Третій тренд франшизного ринку воєнного часу – експансія. Багато франчайзерів почали відкривати точки за кордоном. 69% респондентів Franchise Group відкривали франшизи за межами України. «Люди, які виїхали в інші країни, шукали, чим себе зайняти та у що інвестувати», – пояснює Бенівська.

Наприклад, мережа домашніх заморожених полуфабрикатів «Галя балувана»за 2022-й встигла відкрити 50 точок в Україні, а за поточний рік – 20 точок за кордоном під брендом MultiCook, зазначає співзасновник мережі «Галя балувана» Володимир Матвійчук. Секрет успіху «Галі» полягає у швидкій адаптації формату закладу та меню під потреби місцевого ринку. «Плюс також у орієнтації компанії на українських франчайзі, які вже були знайомі із брендом», – каже Бенівська. Міжнародну експансію торік освоювали і ресторани «Львівські круасани», «П’яна вишня», «Чорноморка».

Популярними країнами, куди українські компанії продають франшизи, після 24 лютого є Польща, Німеччина, Чехія, США, Казахстан, Франція, зазначається у дослідженні Franchise Group. Запити на відкриття бізнесу надходять як від українців, так і від іноземців.

Співвласниця салонів краси G.Bar Лєра Бородінавстигла за рік війни відкрити понад 10 салонів за кордоном, тоді як за попередні сім років вона відкрила 14 франшиз. Надходило багато заявок від українок, що переїхали до інших країн через війну, але за фактом на відкриття наважилися ті жінки, які вже тривалий час жили за кордоном, розповідає вона.

Торік найбільшою популярністю користувалися франшизи громадського харчування та продуктового ритейлу – на їхню частку припадало понад 80% усіх проданих українських франшиз, зазначає Бенівська. «Це саме ті напрями, які, незважаючи на обставини та кризи, продовжують активно розвиватися й бути затребуваними навіть під час війни», – додає вона.

Трендів 2023 року два. Перший – міжнародна експансія. «Не всі компанії встигли зробити помітні кроки в Європі, але це нас чекає», – каже Роман Кирилович, співзасновник консалтингової компанії «Франч». Приблизно 15–20% українських компаній продовжать експансію світом, прогнозують у Franchise Group.

Другий – розширення в Україні. Після війни франчайзинг стане для бізнесу єдиною можливістю старту без ризику, вважає Кирилович. Торік підприємці показали адаптивність, мобільність та швидке прийняття рішень. «Ці риси й надалі допомагатимуть нам масштабуватися, відкриватися в Україні і за кордоном», – вважає Мирослава Козачук, засновниця та CEO Franchise Group.